2. ТУУЉАН МЕДСН – ЦЕЦН


Умштн. Чик хірўєинь шўўтн.

Хальмг Таoeєчин музей.
(Ґлзітин келвр)

   Давсн сарла мадн Хальмг Таœєчин музейд одувидн. Музей сііхн, шин біішœд бііні. 2009-гч љилд эн тосхлтд нўўљ орв. Эн ке герт кесг хорас бііні. Хора болєн нег юмна тускар медўлні.
   Тўрўн болљ маднд музейин тууљ келљ ґгцхів. Музейин тўрўн ўўдіч Николай Николаевич Пальмов біісмн. Арвн љилин туршарт Н. Н. Пальмовин єардврар музейд імтнд ўзўлх юм хііљ, олљ, цуглулљ белдвр кев. 1931-гч љилд музей тўрўн болљ секгдв. 1960-гч љилд, хальмгуд Сивріс ирсні хґґн, музей шиніс эклід кґдлв.
   Музейд ўзх, медх юмн дала. Зурєан іњг ўзмр бііні. Ўзмр болєн эврі тґрті. Негдгч хорад хальмг улсин тууљ, біідл-љирєл, авъяс, сойл медўлљіх ўзмрмўд бііні. Музейин кґдліч иигљ ашлв: «…Кўн болєн эврі ґвкнрін, тууљан медх зґвті. Мана ґвкнр алдр діічнр біісмн. Хальмг улсин баатрмуд кезіні зґргірн, билг-эрдмірн, чаœє-чииргірн нерін туурулљ йовсмн».
   Нанд «Хальмг теегин йиртмљ» гидг ўзмр икір таасгдв. Тер хорад теегин аœгуд, шовуд, урємл ўзўв. Хальмг тохмта дґрвн зўсн мал бас бііні: ўкр, хґн, мґрн болн темін. «Эврі єазр-усан меднч?» гидг марєа музейин кґдліч маднла давулв. Келхд, мадн цуг сурврмудт хірў ґгўвидн. Кґдліч мадниг магтв.
  Харм тґрхд, цаг бачм болад, наадк олн соньн ўзмр хіліљ чадсн угавидн. Дарук сард дікід одх санатавидн. Тер цагла алдр хальмг баатрмудын туск єііхўл хіліхвидн.

Соңстн. Ирлцүлтн.

2-гч кичіл

3. Соњстн. Чик хірўєинь темдглтн.

3-гч кичіл

2. Соњстн. Дутљах то бичтн.

9-гч кичіл

2. Соњстн. Сурврт хірў ґгтн.

11-гч кичіл

2. Соњстн. Сурврт хірў ґгтн.

12-гч кичіл

2. Соњстн. Ўгмўд бичтн.

17-гч кичіл

2. Соњстн. Сурврт хірў ґгтн.

18-гч кичіл

2. Соњстн. Сурврт хірў ґгтн.

Начните вводить текст и нажмите Enter для поиска