3. ОЛН ІМТНД ТУСЛХЛА – АЛДР НЕРН ДЕЛГРХ


Соњстн. Умштн. Сурврмудт хірў ґгтн.

Тґрскн єазрин частр.
(Хальмг тууль)

  Кўн болєн тґрсн, ґссн єазртан эңкр болдг. Єанцхн кўн биш, цуг єазр деер бііх імті тоот эврі єазртан дурта. Энўні тускар хальмг улст нег соньн тууль бііні.
  Кезіні нег байн хан бііљ. Нег дікљ хаана селвгчнр хаанд сііхн шову авч ирні. Шовуг алтн термд тівід, хаана ґргід бірні. Эн шовуна дунь љигті сііхн гиљ хаанд келні. Хан эн шовуг дуулхинь ґдр болєн кўліні. Шовун тагчг. Тиигхлі, єаза дуулх гиљ санад, каœкнсн ўнрті сііхн цецгўд урєсн ґ-шуєу моднд бірні. Шовун і єархш. Хан селвгчнрін дуудад, селвг сурна. Тедн шовуна учринь медхш, цуєар тагчг бііні. Нег цецн ґвгиг авч ирні. Долан хонгтан ґвгн ухална, дарунь келні: «Эн шовутаєан єазр эргід йовтн, дуулад чигн бііх».
  Хан єурвн љилдін зуульчлна. Кесг ґврмљті єазр ўзні. Болв шовуна сііхн дууєинь сoœcсн уга. Нег дікљ эдн улмта єазрт кўрід ирв. Эргндін хагсљ одсн модта, усн уга єазр. Улмас му ўнр єарна.
  Хаана улс нґґртін диилгдід унтна. Ґр цііљ йовхлань, шовун генткн бийін ясад, ґврлєін цеврлід, сергсн болад одна. Хаана улс хааг дарунь серўлв. Нарн єархла, шовун нисхір седні. Дууєан эклід дуулна. Эн цагла энўні зўсті миœєн шовун нисч ирв. Дууєинь ґргід, љигті сііхн айсар аєар дўўргв. Тер дууг соœcсн улс байрлв.
  Шовуг тґрскн єазртан ирсинь хан медв. Єурвн љил хооран ўлдісн герін бас санв. Терминь секід, шовуг тівтн гиљ, хан зірлг болна. Тер дарунь цуг шовуд тґрскн єазран магтсн миœєн ду дуулв. Эврі єазр-уснас седклд эœкр юмн біідг болхий?!

Соңстн. Ирлцүлтн.

Кенд Хальмг Таңєч юуєарн эңкр?


1-гч кичіл

4. Соњстн. Сурврт хірў ґгтн.

2-гч кичіл

3. Соњстн. Умштн. Љилмўд бичтн.

3-гч кичіл

2. Соњстн. Умштн. Љилмўд бичтн.

8-гч кичіл

1. Соњстн. Умштн.

10-гч кичіл

3. Соњстн. Чик хірў шўўтн.

11-гч кичіл

2. Соњстн. Сурврт хірў ґгтн.

12-гч кичіл

2. Соњстн. Сурврт хірў ґгтн.

17-гч кичіл

2. Соњстн. Чик хірў шўўтн.

Начните вводить текст и нажмите Enter для поиска