4. ШЎЎВР КҐДЛМШИН ХУРАЊЄУ


Умштн. Чик хірў шўўтн.

Келвр умштн. Сурврмудт чик хірў шўўтн.

Ик керг кўціх кўн.

   Мини ўр кґвўн Бадм йир ухата. Бадм дґрвдгч класст сурна. Эн љил мини ўр нег ґвірц марєа шўўв. Юуєарн тер марєан соньн болв? Олн кел меддг сурєульч олхин тґлі кесн марєан. Бадм мана Таœhчд олн кел меддг болв. Тиигід эн тўрўн орм эзлв.
   Ямаран кел Бадм медні? Тўрўн болљ мана ґвкнрин кел дасљ. Аав ээљ хойртаєан біієід, бичкнісн авн хальмг келір кўўнддг болв. Дарунь орс келнд орв.
   Бадмин эк хасг. Кґвўтієін нурєлљ хасг келір кўўндні. Бадмиг єурвтаднь эк эцк хойрнь талдан кел дасхдг цутхлœд орулв. Кґвўн англь кел эклід дасв.
   Дікід болхла, Бадмин ґрк-бўл љил болєн зуульчлна. Бадм талдан орн-нутгин келнд соньмсдг болв. Єурвн љил хооран, Италь орсна хґґн, тер нутгин кел эклід дасв.
   Бадмин эгч школдан немш кел дасна. Дў кґвўндін тер кел дасххар шиидв. Эгчнь Бадмд кел заахдан йир дурта. Юœгад гихлі, дў кґвўєін шунмєа, оньгта сурєульч гині.
   Бадм ода арвта, болв зурєан кел дасна. Дееріснь китд, тґвд, моœєл кел дасх саната. Миниєір болхла, мини ўр эн ик кўцлін кўціх гиљ санљанав. Тиигід йисн кел меддг кўн болх. Ґсхлірн, Бадм тоомсрта, ачта кўн болхнь мґн.

Соңстн. Зургудла ирлцүлтн. Нег зург үлү.

Эднə зург альд цокв?

Янз: Аав

Бальҗр

Үлмҗ

наһцх

эцк

эк

Тавн кўўндвр Соңстн. Чик хірўс шўўтн.

Янз: ХарҺлт альд болхв?

Герлə харҺлтд ю кехв?

Герлə харҺлтд ю авч одхв?

Кенлə харҺлт болхв?

Юуна туск кино цугтаҺаснь соньн болв?

Герлəн баг кезə амрлҺнд Һархв?

Чик ўг эс гиљ ўзг темдглтн.

Чик ўг шўўтн.

Ирлцўлтн.

Умштн. Чик хірў шўўтн.

Келвр умштн. Сурврмудт чик хірў шўўтн.

Шин љилин байр Бумбин орнд.

   Аюр кґвўн аав-ээљтієін бііні. Ээљнь ач кґвўндін тууль-тууљ келљ ґгні, аавнь «Љаœєр» дасхна. Аавнь єартан ґґті кўн. Шин љилин байрт Љаœєрин баатрин дўр ўзўлід, ніірин хувц кехір шиидв.
   Байр болх асхна ґмн Аюр аавтаєан хувцан уйв. «Љаœєрин» бґлгўд сіінір дассн, медсн кўн Алдр Богд Љаœєрин Арнзл Зеердин алтн мґр ўздмн», – гиљ аавнь Аюрт келв. Кґдлмшін тґгсічкід, аавнь унтв. Аюр баатрин хувц ґмсід, «Љаœєр» умшад, орн деер кевтв.
   Генткн нўдін секхлі, ґмннь юмн гилвксн болв. Хіліхлі, шал деер алтн мґр ўзгдв. Мґр дахад йова-йовљ, йисн ґœгті, арвн давхрта, тавн зун хоœх љиœнсн біішœгўр орад ирв. Шарин зурєан миœєн арвн хойр баатрмуд улан зандн ціієін ууљ сууна. Кґвўг ўзчкід, эдн алœ болв.
   Йирн йисн љилі юмиг тууљљ келдг, йирн йисн љилі юмиг тааљ меддг Байн Кўœкін Алтн Цеељ тааљаєад келв: «Эн кґвўн иргчіс ирсн біідлті, зуг яєад баатрин хувцта болљахмб? Ні, кґвўн, хірўєін ґгич». «Шин љилин байр кехлірн, мадн олн зўсн дўрмўд ўзўлнівидн. Хувц уяд, єацур мод тівід, ґґрнь эргід, биилід дуулнавидн. Киитн Аав Цасн Кўўкн хойр ирні. Маднд белг ґгні», – гиљ Аюр ціілєв. «Бидн Шин љилін Зул ґдрлі тосад, насан авнавидн. Бумбин орна бичкдўдт иргчд болдг Шин љилин нір давулхмн», – гиљ Алдр Богд Љаœєр зірлг болв.
   Оцл Кґк Єалзнан тохад, Арслœгин Арг Улан Хоœєр Цаєан уулын на, Домб єолын ца біісн ґ-шуєу моднас єацур авад ирв. Єацуран біішœгин дунд зогсаєад, Аюрин зааврар кеерўлв. Ає Шавдл хатн, сувсн мет, ўснісн мґœгн токуг єацурт ґлгв. Љаœєрин баатрмуд зер-зевін зўўв: кииврмўд, шар болд ўлдмўд. Сар ідл сііхн кўўкн цаєан бўшмўд ґмсід, Цасн Кўўкн болв. Гўзін Гўмб ик тулм авад, Киитн Аавд хўврід, дала белгўд тўгів. Бумбин орнахн єацур эргід, биилід дуулв. Кґвўн бас эднті ніірлв.
   Ґрўн босад, зўўдндін алœ болад: «Ямаран илвті зўўдмб, нам Бумбин орнд тусад, Шин љилин байр яєљ давулдгинь би дасхв. Улм сіінір «Љаœєр» даснав», – гиљ Аюр кґвўн шиидв.

Соңстн. Зургудла ирлцўлтн. Нег зург ўлў.

Тавн кўўндвр соңстн. Чик хірўс шўўтн.

Чик ўг эс гиљ ўзг темдглтн.

Чик ўг шўўтн.

Ирлцўлтн.

Умштн. Чик хірў шўўтн.

Келвр умштн. Сурврмудт чик хірў шўўтн.

Шин багш.

   Энљл мана школд хальмг келні шин багш кґдлљіні. Эн хґрн тавта баахн кўн. Ик сурєулян тґгсісні хґґн эн балєсна арвн ніімдгч тойгта школд кґдлљ. Багшин дамшлт авч.
   Мана класст хґрн зурєан сурєульч сурна. Хальмг келні кичілд мадниг хойр багт хувана. Церн багш мана багиг сурєна. Тернь нанд йир таасгдна. Юœгад гихлі, мана багш иньгч, шогч, билгті кўн. Багшин келсір, мадн шуугата болв чигн, оньгта кўўкд. Маднла билг-эрдмірн хувалцхдан дурта.
   Церн багш маднд хальмг улсин тууљин, авъясин, сойлын тускар тодрхаєар медўлљ келні. Давсн кичілд мадн нерін туурулсн бичічнрин туск кино хіліввидн. Тедні негнь – Балакан Алексей. Кино соньн болв. Ямаран учрар гихлі, эн бичічин «Єурвн зург» гидг тўўк мадн кичілдін умшлавидн. Дікід болхла, мадн олн зўсн келвр, шўлг, дуд, наадд даславидн.
   Мана багш нанд йир таасгдна. Ґсхлірн, би бас хальмг келні багш болхар біінів.

Соңстн. Зургудла ирлцўлтн. Нег зург ўлў.

Тавн кўўндвр соңстн. Чик хірўс шўўтн.

Чик ўг эс гиљ ўзг темдглтн.

Чик ўг шўўтн.

Начните вводить текст и нажмите Enter для поиска